Мама моя все життя працює в нашому райцентрі в магазині продавщицею. Мені соромно

Мене виростила одна мама, батько кудись завіявся, коли вона мене чекала, тільки аліменти перераховував. Бачилися ми всього кілька разів у житті, в останнє – коли він на мій шкільний випускний приїхав і подарував 300 гривень

Мама то сходилася, то розходилася з кимось, надивилася я на тих її женихів.
Ніколи я не була з мамою дуже близькою, подруги мені завжди були ближчими, і ще бабуся, але вона живе в іншому районі, тому ми з
нею не часто бачилися.

Мама моя все життя працює в нашому райцентрі в магазині продавщицею. Коло інтересів у моєї мами дуже вузьке і обмежене: відпрацювати, прийти додому, поїсти (готувала, коли підросла, я вже майже завжди сама, прибирала в хаті також), щось там поробити
по дому швиденько і дивитися шоу й серіали по телевізору до ночі.

Ну і ще з сусідками теревені розводити – це також одне з головних маминих занять.

А мені завжди хотілося більшого. Я старалася добре вчитися, а замість того, щоб після технікуму вийти заміж за хлопця, з яким на той момент зустрічалася, покинула його і переїхала в обласний центр. Знайшла роботу, а через рік вступила до університету.

На даний час мені 31 рік, навчання позаду, маю хорошу роботу. До мами їжджу, але не часто, вона так і сидить у своєму магазині, соняшникове насіння, наливає мужикам з-під прилавку.

Ось вже майже два роки я зустрічаюся з чудовим хлопцем, Максимом. Він сам – дуже цікава, обізнана, різностороннє розвинута людина. Живемо разом, діло йде до весілля.

Але є одне «але». Досі я уникала знайомства коханого з мамою, разом ми до неї не їздили.
Та цей час невпинно наближається, і я справді розгублена. Посудіть самі: ну як я познайомлю свого інтелігентного нареченого з мамою-торгашкою, яка все життя просиділа у райцентрівському магазині?

Сором, та й годі. А батьки Максима, мої майбутні свекри, кожного року на Червоне море літають відпочивати, у Китай по товар. Цивілізовані люди, одним словом, у них свій бізнес.

А мама так і сидить у своєму магазині, плюхкає соняшникове насіння, наливає мужикам з-під прилавку… Це її життя, її свідомий вибір, за який я її не осуджую.

Але у них же з Максовими батьками зовсім різні рівні, ніяких спільних тем.

About the author

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *